Норма права є ключовим елементом правової системи і складається з трьох основних елементів: гіпотези, диспозиції та санкції. Кожен з цих елементів має своє специфічне призначення і функції в структурі норми права.
Гіпотеза:
Гіпотеза визначає умови або обставини, за яких норма права може бути застосована. Вона описує конкретні ситуації, в яких суб'єкти права повинні дотримуватися певних правил поведінки. Гіпотеза може бути простою (визначає одну умову) або складною (включає декілька умов, які можуть бути альтернативними або кумулятивними).
Диспозиція:
Диспозиція містить саме правило поведінки, яке повинні виконувати суб'єкти в умовах, визначених гіпотезою. Вона може бути імперативною (категоричною), якщо передбачає обов'язковість дій, або диспозитивною (дозвільною), якщо надає суб'єктам можливість вибору варіантів поведінки. Диспозиція може бути простою, коли встановлює один варіант дій, або складною, коли передбачає кілька можливих варіантів.
Санкція:
Санкція визначає наслідки, які настають у разі порушення диспозиції. Вона закріплює міри юридичної відповідальності, які можуть бути застосовані до правопорушників. Санкції можуть бути каральними (штрафи, позбавлення волі), відновлювальними (відшкодування збитків) або превентивними (попередження порушень у майбутньому). Санкції також можуть варіюватися за ступенем строгості та характером.
Кожен з елементів норми права відіграє важливу роль у забезпеченні ефективності правового регулювання. Гіпотеза встановлює умови застосування, диспозиція визначає модель поведінки, а санкція гарантує дотримання встановлених правил шляхом загрози або застосування примусових заходів. Разом ці елементи забезпечують цілісність і дієвість правової норми в суспільстві.