Назвить для яких характерни загальнообовязковисть и формальна визначенисть А. Моралі Б. Права В. Звичаїв...

Б. Права характеризуються как обязательностью для всех членов общества и формальным определением в законах и правовых актах. Права являются правовыми нормами, которые регулируют отношения между людьми и государством, а также между самими людьми. Они обладают обязательной силой и санкционируются в случае их нарушения. Права также имеют четкое юридическое определение, которое позволяет установить их содержание и применение в конкретных ситуациях.

Б. Права

Загальнообов'язковість і формальна визначеність — це характеристики, які притаманні праву. Давайте розглянемо ці поняття детальніше в контексті кожного з наведених варіантів.

А. Моралі: Моральні норми регулюють поведінку людей на основі уявлень про добро і зло, справедливість та несправедливість. Вони залежать від суспільних традицій, культурних особливостей і особистих переконань. Моральні норми не мають формальної визначеності, оскільки не закріплені в офіційних документах. Вони також не є загальнообов'язковими, оскільки їх порушення не тягне за собою юридичних санкцій.

Б. Права: Правові норми є загальнообов'язковими і формально визначеними. Вони закріплені в офіційних правових актах, таких як закони, постанови, кодекси тощо. Загальнообов'язковість означає, що всі особи, які перебувають під юрисдикцією певної правової системи, повинні дотримуватися цих норм. Формальна визначеність означає, що правові норми чітко сформульовані та зафіксовані у письмовій формі, що дозволяє уникнути неоднозначного тлумачення.

В. Звичаїв: Звичаї — це правила поведінки, що склалися історично і стали традиційними для певної спільноти. Вони можуть мати значний вплив на суспільні відносини, але, як і мораль, не мають формальної визначеності та загальнообов'язковості в юридичному сенсі. Хоча іноді звичаї можуть бути визнані правом і закріплені в законодавстві, що надає їм формальної визначеності.

Г. Релігійних норм: Релігійні норми регулюють поведінку віруючих згідно з положеннями певної релігії. Вони можуть бути обов'язковими для членів релігійної спільноти, але не є загальнообов'язковими для всього суспільства. Формальна визначеність релігійних норм може бути присутня в священних текстах, але вони не мають юридичної сили в державі, якщо не інтегровані в правову систему.

Отже, з перерахованих варіантів саме право володіє характеристиками загальнообов'язковості та формальної визначеності, що робить його унікальним серед інших соціальних регуляторів.