Різновидом складної форми територіального устрою держави є:
Б) федеративна держава
Федеративна держава є складною формою територіального устрою, яка передбачає об'єднання декількох адміністративно-територіальних одиниць, що мають певну ступінь автономії. У федеративній державі існує два рівні влади: федеральний (центральний) та регіональний (суб'єкти федерації), причому кожен з них має власну сферу компетенції, яка визначається конституцією або іншим основним законом держави.
Основні риси федеративної держави:
Поділ влади: Федерація передбачає наявність двох рівнів влади — федерального і суб'єктів федерації. Кожен з них має визначені конституцією повноваження і компетенцію.
Автономія суб'єктів: Суб'єкти федерації мають право на самоврядування в межах, визначених конституцією. Це може включати самостійне прийняття законів, управління внутрішніми справами та інше.
Двопалатний парламент: У більшості федерацій існує двопалатний парламент, де одна з палат представляє інтереси суб'єктів федерації. Це забезпечує участь суб'єктів у федеральному законодавчому процесі.
Конституційний розподіл компетенції: Конституція федерації чітко визначає, які питання належать до компетенції федеральної влади, а які — до компетенції суб'єктів федерації.
Різноманітність правових систем: У федераціях можуть існувати різні правові системи, що діють на території різних суб'єктів, що відображає їхню культурну, історичну або іншу специфіку.
Фінансова децентралізація: Федеративні держави часто передбачають фінансову автономію суб'єктів, дозволяючи їм збирати податки та розпоряджатися бюджетами.
Приклади федеративних держав включають Сполучені Штати Америки, Німеччину, Росію, Індію та Бразилію. Кожна з цих країн має свої особливості федеративного устрою, які враховують історичні, географічні та культурні фактори.