Міжнародний документ, прийнятий ООН 10 грудня 1948 року, це:
А) Загальна декларація прав людини.
Загальна декларація прав людини була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року в Парижі. Цей документ є основоположним для міжнародного права у сфері прав людини. Декларація визначає основні права та свободи, які належать усім людям, незалежно від їхньої національності, місця проживання, статі, національного чи етнічного походження, кольору шкіри, релігії, мови або будь-якого іншого статусу.
Декларація складається з 30 статей, які охоплюють широкий спектр прав, включаючи:
- Право на рівність і свободу від дискримінації (статті 1 та 2).
- Право на життя, свободу та особисту недоторканність (стаття 3).
- Заборону рабства та катувань (статті 4 та 5).
- Право на рівний захист перед законом (стаття 7).
- Право на справедливий судовий розгляд (стаття 10).
- Право на свободу думки, совісті та релігії (стаття 18).
- Право на освіту (стаття 26).
Хоча Загальна декларація прав людини не є юридично обов'язковим документом, вона мала значний вплив на формування законодавства у різних країнах і служить орієнтиром для захисту прав людини в усьому світі. Вона також стала основою для багатьох інших міжнародних договорів і конвенцій у цій сфері.