У сфері права, особливо в контексті цивільного права, певні юридичні дії можуть здійснюватися лише за згодою фізичної особи. Розглянемо кожен із варіантів, щоб зрозуміти, які з них вимагають обов'язкової згоди особи.
а) Встановлення патронату: Патронат — це форма виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування. У цьому випадку згода фізичної особи, яка бере на себе функції патронату (патронатний вихователь), є обов'язковою, оскільки особа добровільно бере на себе відповідальність за дитину. Крім того, дитина, якщо вона досягла певного віку, також повинна дати згоду на перебування під патронатом.
б) Встановлення опіки: Опіка встановлюється над неповнолітніми, які залишилися без батьківського піклування, або над недієздатними особами. Згода особи, над якою встановлюється опіка, не є обов'язковою, особливо якщо йдеться про неповнолітнього чи особу, визнану недієздатною. Однак опікун повинен дати свою згоду на виконання обов'язків опікуна.
в) Визнання недієздатності: Це рішення приймається судом на підставі медичного висновку про психічний стан особи, що унеможливлює усвідомлення нею значення своїх дій чи керування ними. Згода особи, яку визнають недієздатною, не є необхідною, оскільки процедура ініціюється зацікавленими сторонами або органами опіки та піклування.
г) Обмеження дієздатності: Як і у випадку з визнанням недієздатності, обмеження дієздатності здійснюється за рішенням суду. Це стосується осіб, які через зловживання алкоголем, наркотиками або іншими психоактивними речовинами ставлять себе чи свою сім'ю у скрутне матеріальне становище. Згода особи, дієздатність якої обмежується, не потрібна.
Таким чином, серед зазначених варіантів, встановлення патронату вимагає згоди фізичної особи, яка буде виконувати функції патронатного вихователя. Інші варіанти (встановлення опіки, визнання недієздатності, обмеження дієздатності) здійснюються без згоди особи, щодо якої приймається рішення, хоча в деяких випадках враховуються її інтереси та думка.